Хвороба Альцгеймера: симптоми, лікування

Хвороба Альцгеймера – це різновид первинних деменцій (недоумства) похилого віку, що характеризується поступовим, практично непомітним початком порушень, розладами пам'яті та вищих кіркових функцій, комплексом невропатологічних симптомів.

Хвороба Альцгеймера (ХА) – невиліковна хвороба, яка призводить до неможливості психічної діяльності й повного знищення інтелекту. Найчастіше, розвивається в осіб старше 65 років.

Класифікація

Вчені виділяють 2 клінічні типи хвороби Альцгеймера:

• з раннім початком (тип 2) – розвивається, як правило, в передстаречому віці й характеризується поступовим прогресуванням порушень пам'яті, інтелектуальної діяльності, вираженими розладами мовних функцій, порушенням координації рухів і просторової діяльності;
• з пізнім початком (тип 1) – найчастіше, захворювання розвивається в старечому віці й починається з малопомітних порушень пам'яті, зниження інтелектуальних здібностей, які призводять, в кінцевому підсумку, до зниження вищих кіркових функцій.

Окремо виділяють атипову хворобу Альцгеймера або деменцію змішаного типу, при ній спостерігається поєднання симптомів, що є характерними для ХА і судинної деменції.

Етіологія захворювання

Нині, залишається відкритим питання: чому виникає хвороба Альцгеймера. Існує кілька теорій, які намагаються пояснити розвиток захворювання.

Причини хвороби Альцгеймера:

• спадкова схильність;
• атеросклероз;
• киснева недостатність;
• відкладення бета-амілоїду в клітинах головного мозку;
• зниження рівня ацетилхоліну;
• хромосомні порушення;
• специфічні реакції імунітету;
• вплив токсичних речовин;
• травми (психологічні, черепно-мозкові);
• віруси.

Існує також припущення, що хвороба Альцгеймера заразна на білковому рівні.

До факторів ризику захворювання багато дослідників відносять повільну депресію, високий артеріальний тиск, низький інтелект, цукровий діабет та ін.

Стадії хвороби Альцгеймера

У хвороби Альцгеймера виділяють 3 основні стадії – ранню (м'яку), середню (помірну) і пізню (важку). Іноді, окремо виділяють доклінічну стадію і стадію помірно-важкої деменції.

Ознаки захворювання за стадіями:

Доклінічна стадія.
Початкові ознаки зниження інтелектуальної діяльності, легка забудькуватість, труднощі у визначенні часу, неповне відтворення подій.

Стадія м'якої деменції.
Порушення пам'яті на поточні події, складності в хронологічному і географічному орієнтуванні, явні труднощі в розумових процесах, порушення абстрактного мислення, зниження здатності узагальнювати й порівнювати, неможливість самостійно, без помилок здійснювати фінансові операції, подорожувати, вести кореспонденцію.

Стадія помірної деменції.
Проявляється амнестичним синдромом у вигляді втрати пам'яті на події теперішнього часу і недавнього минулого, при цьому зберігаються спогади про дитинство і молодість, з'являються вигадані спогади, а також: часова і просторова дезорієнтація, підвищена тривожність, розгубленість, емоційна нестійкість; таким хворим необхідна постійна допомога і підтримка.

Стадія важкої деменції.
Глибокий розлад пам'яті до її повної втрати, хворі повністю втрачають уявлення про час і навколишнє оточення, не усвідомлюють себе, у них зникає самоідентифікація, втрачається здатність до умовиводів і суджень; люди з такими порушеннями потребують постійного догляду.

Заключна стадія важкого недоумства.
Руйнується вся психічна діяльність хворих, спостерігаються важкі неврологічні розлади, примітивні рефлекси, автоматизм у діях, насильницькі гримаси плачу і сміху, розвиваються змушені "ембріональні" пози, епілептичні припадки.

На кожному з етапів розвитку захворювання проявляється агресією, криками, гіперактивністю, збудженням, занепокоєнням, спробами втечі з дому, сексуальною розторможеністю, мареннями тощо.

Захворювання супроводжується соціальною та професійною адаптацією.

Тривалість хвороби від перших симптомів до смерті становить від 2 до 20 років (в середньому 12 років). Найбільш тяжким наслідком хвороби Альцгеймера є аспіраційна пневмонія.

Діагностика

При встановленні діагнозу "хвороба Альцгеймера" невролог спирається на скарги пацієнта або супроводжуючої його особи, виявляє характерні симптоми хвороби Альцгеймера, з'ясовує сімейну історію захворювання.

При хворобі Альцгеймера досліджуються такі лабораторні параметри як:

• гемограма;
• електроліти (натрій, калій, хлор, кальцій, фосфат-іони);
• рівень глюкози в крові;
• параметри функцій печінки й нирок;
• параметри щитоподібної залози (TSH, T4);
• вітамін В12 (фолієва кислота).

Хворим призначають пройти психометричне обстеження за когнітивними шкалами. Різні тести й проби дозволяють оцінити здатність до запам'ятовування, відтворення слів і малюнків, впізнавання образів, вирішення інтелектуальних завдань тощо. До таких досліджень відносяться:

• коротка шкала оцінки психічного статусу (MMSE);
• шкала CERAD;
• нейропсихологічне дослідження.

Для правильної постановки діагнозу рекомендується консультація психотерапевта.

Для встановлення остаточного діагнозу ознаки хвороби Альцгеймера повинні виявлятися не менше 6 місяців поспіль.

Диференціальна діагностика хвороби Альцгеймера проводиться з судинною деменцією, синдромом м'якого когнітивного зниження, хворобою Паркінсона, багатосистемною дегенерацією, хворобою Крейтцфельдта-Якоба, пухлиною головного мозку тощо.

Лікування

У лікуванні хвороби Альцгеймера застосовують кілька терапевтичних стратегій (холінергічну, глутаматергічну, нейротрофічну), які спрямовані на підвищення життєздатності нейронів. Основні методи лікування – медикаментозні. Медикаментозна терапія покращує функціональні можливості, полегшує когнітивні й поведінкові симптоми. Згодом ефект фармакотерапії знижується.

Лікування хвороби Альцгеймера здійснюється в неврологічному відділенні або в спеціалізованих установах.

Профілактика

Нині, специфічних заходів профілактики хвороби Альцгеймера немає. Але доведено, що запобігти розвитку/ сповільнити прогресування старечого недоумства можна, використовуючи медичні препарати або харчові добавки. Проте, неминуче настання старості мозку можна відстрочити, якщо дотримуватися простих, але ефективних правил.

Профілактика хвороби Альцгеймера:

• фізична активність, що включає щоденну ранкову гімнастику, піші прогулянки, плавання, легкий біг, їзду на велосипеді тощо;
• збалансоване харчування і дієта, що виключає жирні, смажені, копчені продукти, обмеження споживання солі й цукру, перевагу слід віддавати овочам, фруктам, нежирному м'ясу і рибі, кашам, молочнокислим продуктам;
• достатнє вживання вітамінів (особливо, групи В);
• відмова від спиртних напоїв;
• щоденні вправи на тренування пам'яті (вивчення іноземних мов, рішення кросвордів і головоломок, заучування телефонних номерів, дат, віршів тощо).

Стаття носить інформаційно-ознайомлювальний характер. Будь ласка, пам'ятайте: самолікування може нашкодити вашому здоров'ю.

Джерела

• Центр Громадського здоров'я МОЗ України
• Національна Академія медичних наук України