Кардіореспіраторний моніторинг при апное сну в Києві

Якщо хропіння уві сні стало невід’ємною частиною життя або ви часом прокидаєтеся від відчуття нестачі кисню, не варто вважати це дрібницею. Проблему апное — раптової затримки дихання під час сну — часто недооцінюють, проте такий сигнал організму є тривожним.

Клініка МЕДІКОМ у Києві пропонує пройти дослідження — кардіореспіраторний моніторинг. Воно допомагає перевірити роботу серцево-судинної та дихальної систем, визначити ступінь загрози для здоров’я і обрати тактику лікування, наприклад, застосування CPAP-терапії, хірургічного лікування або спеціальних стоматологічних кап.

Що таке кардіореспіраторний моніторинг

Кардіореспіраторний моніторинг — це метод спостереження за показниками дихання і функцій серцево-судинної системи під час сну. Датчики безперервно реєструють такі параметри:

• дихальні рухи грудної клітки та діафрагми;
• звуки хропіння;
• потік повітря через рот та ніс;
• частота серцевих скорочень;
• насиченість крові киснем (сатурація);
• положення тіла під час сну.

Завдяки комплексному моніторингу цих показників з’ясовуються:

• тип апное:
• обструктивне — через тимчасове порушення прохідності дихальних шляхів (западання м’якого піднебіння);
• центральне — внаслідок порушення контролю дихання у головному мозку.
• індекс апное-гіпопное (ІАГ, англ. AHI) — середня кількість повних та часткових затримок дихання за одну годину сну — для оцінки ступеня тяжкості синдрому обструктивного апное сну (СОАС);
• десатурація кисню — інтенсивність падіння рівня кисню у крові під час зупинок дихання;
• зміни динаміки частоти серцевих скорочень, провідності серця у моменти зниження рівня кисню;
• інтенсивність хропіння;
• зв’язок появи хропіння і зупинок дихання (апное) з позою, у якій спить пацієнт (частіше зупинки дихання спостерігаються у положенні на спині).

Наслідки апное описані у численних наукових статтях. Зупинки дихання і розвиток гіпоксії спричиняють мікропробудження головного мозку, погіршення якості сну. Організм не відпочиває. Підвищується ризик прогресування серцевої недостатності, розвитку гіпертонічних кризів, інсульту, інфаркту міокарда, аритмій і блокад серця. Також нічні апное сприяють загостренню хронічного обструктивного захворювання легенів, бронхіальної астми. Порушується вироблення гормонів, які розщеплюють жири, що створює передумови для розвитку ожиріння, посилення інсулінорезистентності при цукровому діабеті. 

Як підготуватися до скринінгу апное сну

Протягом дня перед кардіореспіраторним моніторуванням потрібно виключити дію факторів, які впливають на нервову та серцево-судинну системи й тонус м’язів:

• вживання алкоголю, кофеїновмісних засобів;
• приймання заспокійливих препаратів;
• фізичні та психоемоційні перевантаження;
• денний сон;
• переїдання (останній прийом їжі — не пізніше ніж за 2-3 години перед сном).

Перед встановленням датчиків потрібно прийняти ванну або душ і не наносити на шкіру косметичні засоби та засоби догляду. На вказівному пальці лівої руки не повинно бути декоративного покриття (для правильної роботи датчика для пульсоксиметрії). Прийом лікарських препаратів, які ви використовуєте постійно, скасовувати не потрібно, однак лікарю, який буде проводити інтерпретацію результатів моніторингу апное сну, слід повідомити їх назви.

Як проходить кардіореспіраторний моніторинг у МЕДІКОМ

Клініка МЕДІКОМ пропонує пройти кардіореспіраторний моніторинг у Києві в одному зі своїх підрозділів або вдома. Ви можете обрати найкомфортніший для себе варіант. 

Процедура проходить так:

• фахівець проводить інструктаж щодо проведення кардіореспіраторного моніторингу;
• перед сном встановлюється невеликий апарат з датчиками (ремені на грудній клітці, датчик для пульсоксиметрії на пальці, канюля у носі);
• апарат вмикається і безперервно реєструє показники під час сну;
• після пробудження апарат передається лікарю, який проводить інтерпретацію зафіксованих результатів.

Результати моніторингу

За результатами кардіореспіраторного моніторингу видається висновок, який містить інформацію про індекс апное-гіпопное (AHI), графік коливань кисню у крові, гучність і тривалість хропіння та інші визначені параметри. Вони будуть використовуватися лікарем разом з результатами інших досліджень для визначення тактики лікування.

Рекомендації після скринінгу апное сну

Пацієнтам із синдромом обструктивного апное сну може бути рекомендована СРАР-терапія — застосування спеціальної маски, через яку пацієнт отримує очищене повітря під регульованим тиском. Це допомагає запобігти спаданню дихальних шляхів і виникненню раптових затримок дихання. Можливі також інші методи лікування синдрому обструктивного апное сну, а саме хірургічна корекція: ЛОР-хірургія піднебіння (увулопалатофарингопластика). Іншим напрямком лікування синдрому обструктивного апное сну є стоматологічне лікування: сон зі спеціальними внутрішньоротовими пристроями (капами) або ортогнатичні операції на нижній щелепі. Також надаються інші рекомендації залежно від наявності тих чи інших хронічних захворювань.

Кардіореспіраторний моніторинг у Києві

Бажаєте убезпечити своє здоров’я від ускладнень апное сну? З Клінікою МЕДІКОМ у Києві легко подбати про себе та своїх близьких. Телефонуйте нам за номером (044) 503-77-77, напишіть повідомлення адміністраторам у чаті на сайті або використовуйте Telegram bot для запису на прийом до лікаря та на діагностику.