Лікування вальгусної деформації стопи

Hallux valgus (халюс вальгус, вальгусна деформація першого пальця стопи) ― це одна з найпоширеніших деформацій стопи що зустрічається переважно у жінок в різних вікових групах. Через хронічні порушення біомеханіки стопи відбуваються зміни в першому плюснефаланговому суглобі, внаслідок чого, перший палець зміщується зі свого нормального положення та відхиляється назовні. З часом виникає ризик супутніх деформацій і інших пальців стопи, що свідчить про комплексність проблеми та потребує особливої уваги.

Формування візуальних змін що тривіально називають "кісточкою" є реакцією кістково-хрящової тканини на порушення співвідношення суглобових поверхонь через вальгізацію першого пальця. Голівка плеснової кістки в суглобі зміщується з свого фізіологічного положення в купі з надмірним тертям та тиском взуття призводить до запуску процесу артрозу що може супроводжуватись набряком, болем та обмеженням рухливості. Таким чином в ділянці суглоба зростає болюче випинання, що має назву екзостозу або буніону та є одним із симптомів халюс вальгусу.

Деформація може деякий час залишатися безболісною, тому на ранніх стадіях її часто вважають косметичною, а не медичною проблемою. Але в міру росту кістки та збільшення зони ураження з’являється біль, що змушує пацієнта звертатися до лікаря. Через больовий синдром досить нерідко виникає порушення ходи що негативно впливає на інші суглоби нижніх кінцівок.

Причини вальгусної деформації

Є декілька теорій розвитку вальгусної стопи, але точно назвати причини деформації наразі не можна. Відомо, що розвитку Hallux valgus сприяють багато чинників, а саме:

• вроджена схильність ― мова йде про слабкість сполучної тканини, що впливає на сухожилля та формування косої стопи;
• перенесені травми та запальні захворювання стопи та суглобів ― переломи, вивихи, артрити;
• набута деформація ― часто виникає внаслідок носіння взуття на високих підборах, тому переважно страждають жінки;
• надмірна вага ― додає навантаження на стопу, що призводить до її сплощення;
• тривале стояння на ногах ― дестабілізує сухожилля та деформує стопу;
• наявність інших вад, наприклад, молоточкоподібного пальця.

Діагностика та визначення ступеню вальгусної деформації

Який лікар діагностує та лікує вальгусну деформацію? Можна звернутися до травматолога або хірурга-ортопеда. Зазвичай пацієнти приходять на консультацію, коли вже турбують болі, але краще не затягувати та записатися на прийом, як тільки суглоб починає збільшуватися.

Діагностувати вальгусну деформацію можна вже під час огляду. Вона проявляється як збільшена куля у плеснефаланговому суглобі великого пальця стопи, часто з почервонінням шкіри. Палець відхиляється в бік та обертається навколо своєї осі, а його активна гнучкість обмежена.

Може спостерігатися почервоніння та утворення мозолів під плесною 2-4 пальців стопи.

До того ж, Hallux valgus може призводити до таких ускладнень, як:

• запалення суглоба, що додає болісних відчуттів;
• компресія нервів, що проходить повз деформований суглоб;
• розпластаність переднього склепіння стопи;
• молоточкова деформація другого пальця стопи з його ригідністю;
• поступове руйнування хряща голівки 1-ої плеснової кістки.

Щоб обрати відповідну тактику лікування, визначають ступені халюс вальгус. Для точної діагностики деформації лікар може призначити інструментальні дослідження, які допомагають візуалізувати патологічні зміни: рентгенографію, комп’ютерну томографію. Це важливо і для визначення показів до хірургічного лікування та вибору оперативного втручання.

Основним показником є кут відхилення великого пальця:

• норма — до 10°;
• незначний дефект — 16-20°;
• помірний — 20-40°;
• важкий — понад 40°.

Лікування халюс-вальгус

Після встановлення діагнозу лікар обирає метод лікування вальгусної деформації стопи.

На початкових стадіях може бути призначено консервативне лікування, яке допомагає пацієнтам з незначними симптомами. Такий метод включає в себе:

• вибір правильного взуття, а саме: низькі підбори, широка передня частина, м’яка шкіра для зменшення тиску на суглоб;
• ортези для покращення механіки стопи, що допомагає зменшити дискомфорт, больові відчуття та запобігти прогресуванню вальгусу, особливо потрібні пацієнтам з ревматоїдним артритом;
• шини для виправлення положення великого пальця стопи та щоб не допустити розрив суглобової капсули: нічні або денні;
• фізіотерапія ― спеціальні лікувальні вправи та маніпуляції для розтяжки та покращення руху в суглобі;
• спеціальні подушечки для суглобів, що запобігають тертю шкіри;
• охолодження для зменшення набряку та запалення шкіри навколо деформації;
• прийом знеболюючих та протизапальних препаратів.

Якщо протягом 6-12 місяців консервативне лікування не дає результату, деформація зростає, а симптоми збільшуються, лікар може запропонувати хірургічне втручання для нормалізації положення великого пальця стопи. Чим пізніше воно виправляється, тим серйозніші ускладнення чекають на пацієнта.

Показання до хірургічного лікування hallux valgus:

• значний біль у стопі, особливо при ходьбі;
• обмеження руху та скорочення великого пальця в деформованому стані;
• хронічне запалення суглобу (кісточки);
• відсутність ефекту від консервативного лікування;
• спадковий фактор.

Існує велика кількість методик хірургічного лікування вальгусної деформації. Це може бути повноцінна операція, а може бути мінімальне втручання. Вибір залежить від ступеню вальгусу, віку пацієнта, наявності супутніх захворювань тощо. Головна мета ― усунення болю та обмеження рухливості.

Найчастіше пропонуються наступні методи оперативного лікування:

Артродез ― зрощення в плюснеклиноподібному суглобі та корекція м’яких тканин для зменшення вальгусного кута та покращення рухливості.

Ендопротезування ― видалення та заміна суглоба імплантатом. Повністю або частково видаляється поверхня плеснового суглоба, інколи разом з першою фалангою великого пальця.

Остеотомія ― розріз першої плеснової кістки та нормалізація її положення. Одним з її різновидів є Scarf-остеотомія стопи. Такі операції при халюс вальгус проводять в Києві в МЕДІКОМ на Оболонській набережній, 9.

Буніонектомія ― видалення виступаючої сторони головки плеснової кістки. Ця операція відома як видалення вальгусної кісточки та зазвичай виконується як доповнення до інших втручань.

Операції на м’яких тканинах ― регулювання довжини сухожиль та вивільнення суглобової капсули, що дозволяє випрямити великий палець стопи.

Останнім часом операціями вибору стають черезшкірні, при яких найменше травмуються тканини, що дозволяє зменшити післяопераційні рубці та термін реабілітації. Результати малоінвазійної корекції деформацій не поступаються звичайним хірургічним методикам лікування.

Ціна операції при вальгусної деформації залежить від методу та об’єму втручання і обговорюється з лікарем на попередній консультації.

Реабілітація після операції халюс-вальгус

Час відновлення після операції залежить від виду втручання та індивідуальних особливостей організму. Так після остеотомії на загоєння та кісткове зрощення потрібно щонайменше 6-7 тижнів. В цей період доведеться значно зменшити навантаження. До спорту можна повертатися приблизно через 8 тижнів. Біль та набряк можуть залишатися ще кілька місяців.

Під дією зовнішніх та внутрішніх чинників, таких як паління, інфекційні захворювання та супутні хронічні хвороби термін реабілітації може збільшуватися.

Прогноз щодо результатів лікування залежить від віку та особливостей пацієнта.

У молодих пацієнтів із гнучкою деформацією великого пальця стопи, яка все ще активно відновлюється, хороші перспективи виправити вальгусне положення великого пальця стопи за допомогою лікувальної фізкультури та консервативного лікування.

У пацієнтів старшого віку з вальгусною деформацією, яка вже не підлягає активному відновленню, відповідна операція може забезпечити належний результат, а саме: позбутися сильного болю та відновити нормальну анатомію стопи.

Профілактика вальгусу

Профілактичні заходи щодо вальгусу можна поділити на дві групи.

Перші ― для тих пацієнтів, що мають початкові стадії деформації. В такому випадку діють рекомендації, що відповідають консервативній тактиці лікування: відповідне взуття, ортези, протизапальні засоби, лікувальна гімнастика. Це допоможе стримати прогресування патології та відкласти операцію.

Другі ― для тих, хто має спадкову схильність розвитку вальгусної стопи або запальні захворювання суглобів. В такому разі слід ретельно підбирати взуття, включити в зарядку спеціальні вправи для підтримки нормальної механіки стопи, періодично приходити на профілактичні огляди до ортопеда.

Обслуговуємо всі райони Києва та передмістя: Оболонь, Печерськ, Поділ, Святошин, Дарниця, Голосіївський, Шевченківський, Солом'янський, Дніпровський, Деснянський.