Нейрогенний сечовий міхур: лікування

Нейрогенний сечовий міхур – це розлад контролю над сечовипусканням. Викликається такий розлад деякими захворюваннями головного мозку, хребта, нервової системи. Утримання сечі в сечовому міхурі й контроль над його випорожненням здійснюється мозком, який координує роботу нервів і м'язів. При пошкодженні будь-якої ланки цього ланцюга виникне нейрогенна дисфункція сечового міхура.

Форми нейрогенного сечового міхура

Синдром нейрогенного сечового міхура може набувати таких форм:

• гіпоактивність, при якій млявий сечовий міхур втрачає здатність скорочуватися, наповнення не контролюється, відзначається підтікання сечі;
• гіперактивність, при якій відбуваються мимовільні скорочення сечового міхура, позиви відзначаються при недостатній кількості сечі й навіть при її відсутності;
• змішана.

Причини появи й симптоми нейрогенного сечового міхура

Причинами нейрогенного сечового міхура є:

• травми або вроджені патології хребта та спинного мозку;
• пухлини головного мозку, хребта, пахової області;
• захворювання центральної нервової системи – хвороби Альцгеймера і Паркінсона, церебральний параліч, синдром дефіциту уваги, розсіяний склероз, інсульт тощо;
• операції в паховій області;
• деякі види лікування – хіміотерапія, радіотерапія пахової області.

Причини нейрогенного сечового міхура різні, але всі вони порушують координоване функціонування мозку, нервів, м'язів і сечового міхура.

Таким чином, пацієнти з синдромом нейрогенного сечового міхура, що не контролюють утримання сечі, змушені дуже часто в будь-який час доби спорожняти сечовий міхур. При цьому, вони можуть зазнавати труднощів під час спорожнення сечового міхура і практично не досягати повного спорожнення. У чоловіків ознаки нейрогенного сечового міхура можуть включати еректильну дисфункцію.

Хворі, у яких діагностовано нейрогенний сечовий міхур, входять до групи ризику з розвитку каменів в сечовивідних шляхах. Також, у них високий ризик інфікування сечовивідних органів.

Наслідком нейрогенного сечового міхура може стати й гідронефроз – ефект повернення сечі з міхура в нирки.

На жаль, синдром нейрогенного сечового міхура досить поширений серед дітей (близько 10-15%), а серед маленьких пацієнтів, які страждають захворюваннями нирок і сечовидільної системи, цей синдром спостерігається в 60-75%. Але у малечі цей синдром часто є не результатом хвороби, а виникає при порушеннях розвитку нервової системи. Тому, усунути це неприємне явище у дітей простіше.

Діагноз "нейрогенний сечовий міхур" не тільки медична, але і соціальна проблема. Лікування нейрогенного сечового міхура дозволяє не тільки запобігти ускладненням, а й домогтися поліпшення якості життя пацієнта.

Діагностика синдрому

Діагностика нейрогенного сечового міхура включає:

• опитування хворого (для уточнення діагнозу хворий повинен кілька днів вести щоденник сечовипускань, де фіксується кількість випитої рідини й кількість сечовипускань);
• лабораторні аналізи (проводиться аналіз крові та сечі, а також біохімічний аналіз крові з метою виключення запальних захворювань і наявності інфекції);
• обстеження на наявність анатомічних аномалій і запального процесу, для чого призначається УЗД нирок, цистоскопія, цистоуретрографія, уродинамічне дослідження з електроміографією м'язів тазового дна, комп'ютерна томографія, магнітно-резонансна томографія з введенням контрастної речовини тощо;
• визначення кількості сечі, яка залишається в міхурі після спорожнення, за допомогою УЗД.

Лікування дисфункції сечового міхура

При лікуванні нейрогенного сечового міхура домагаються усунення симптомів і відновлення контролю сечовипускання. Хворому рекомендують контролювати споживання рідини. Проводять періодичну катетеризацію протягом тривалого часу. Для цього кожні 3-4 години відводять сечу через силіконовий катетер.

Медикаментозне лікування включає прийом препаратів, що розслаблюють сечовий міхур або активізують нерви. Використовують сеанси фізіотерапії для зміцнення м'язів.

Іноді, доводиться вдаватися до хірургічного лікування в умовах урологічного стаціонару. Зазвичай, це – імплантація штучного сфінктера сечового міхура або електронного пристрою в область крижів, який використовується для стимулювання нервів сечового міхура і м'язів. Хірург може виконати обхідний шлях для стоку сечі в спеціальний резервуар.

Профілактика

Спеціальних заходів попередження цього захворювання не існує. Профілактика нейрогенного сечового міхура в основному полягає в лікуванні захворювань, що призводять до такого стану. Необхідно вчасно лікувати не тільки неврологічні захворювання, а й запальні, інфекційні захворювання сечовивідної системи.

Стаття носить інформаційно-ознайомлювальний характер. Будь ласка, пам'ятайте: самолікування може нашкодити вашому здоров'ю.