Вам передзвонити?

Викличте лікаря додому

Дата народження
Зручний час прибуття
з
до

Запис на консультацію

Дата народження
Зручний час прибуття
з
до

Напишіть 
відгук

   

Професійна деформація

 
Професійна деформація
23 серпень 2016

Більшу частину свого свідомого життя сучасна людина часто проводить саме на роботі. Чи варто дивуватися, коли професійна діяльність позначається на наших звичках, характері, відносинах з оточуючими? Це немов маска, яка приросла до обличчя і зняти її не так просто. Якщо ваша робота пов'язана з людьми, зверніть увагу: чи не берете ви роботу додому?

Одружений на своїй роботі

Чи помічали ви коли-небудь за собою, як ваша поведінка на роботі поступово проникає в повсякденне життя, в стосунки з членами сім'ї, мова наповнюється специфічними професійними термінами? Найчастіше ми й самі не помічаємо цього, поки хтось із близьких людей не скаже: на роботі будеш керувати або я тобі не твої пацієнти! Психологи вже давно дали визначення такої поведінки і називається вона «професійна деформація».

Проявляється вона в неусвідомленій звичці людини вимірювати явища навколишнього світу відповідно до професійних стандартів, а також зациклюватися на тому чи іншому аспекті професійної діяльності. Найбільший вплив професійна деформація надає на особливості характеру представників тих професій, робота яких пов'язана з людьми (чиновники, керівники, працівники по кадрам, педагоги, психологи, медики). А виникає подібна поведінка в результаті багаторічної професійної діяльності. Адже не дарма фахівці по роботі з персоналом рекомендують змінювати роботу кожні 3-5 років.

Професійна деформація вважається однією з негативних якостей професіонала. Наприклад, лікар при звичайному рукостисканні оцінює пульс, ступінь вологості шкіри і температуру тіла. У неробочий обстановці починає простежувати зв'язок між зовнішнім виглядом і можливими захворюваннями людини або давати поради. А стоматолог дивиться на стан зубів і подумки починає їх «лікувати».

Людина на керівній посаді полюбляє контролювати своїх домашніх, роздавати доручення і планувати все мало не на рік вперед. Особливо багато конфліктів через подібну поведінку у жінок-керівників. Рідкісний чоловік захоче, щоб ним керувала жінка, ще і настільки явно.

Так що, залишайте роботу де їй належить бути, а в колі близьких, рідних і друзів краще залишайтеся просто хорошою людиною.

Якщо у тебе є сірники, отже ти палиш!

Так чому ж ми так часто «приростаємо» кістьми до своєї роботи? Передумовами для деформації особистості на роботі є занадто тісний зв'язок людини зі своєю професійною роллю або зі своїм професійним колом. Як ви вважаєте, про що говорять вчителі чи медики під час обідньої перерви? Отож бо й воно!

У таких випадках «маска» тісно пристає до обличчя і людина починає грати завжди і скрізь свою "робочу" роль - і в особистих відносинах, і просто в побутовому випадковому спілкуванні.

Крім цього, наше суспільство «наділяє» людину певної професії безліччю стереотипів. Так, існує типаж «успішного бізнесмена», з яким «за статусом належить» мати коханку-модель; якщо ти суддя, неодмінно повинен брати хабарі, а якщо слюсар або сантехнік - не проти «загорнути за комір».

Дуже важлива і особливість самої діяльності. У групі ризику знаходяться люди, що займаються монотонною діяльністю. Якщо в роботі відсутній елемент творчості і можливості для професійного росту, то вона може перетворитися на конвеєр. А скільки «випадкових» людей у ​​своїй професії або в даній структурі. Вони, як правило, ходять на роботу, яку не розуміють і до якої не «лежить душа».

«Згоріти» на роботі

Однією з найбільш поширених різновидів професійної деформації є «Синдром емоційного вигорання». Його також називають «професійним вигоранням». Це свого роду конфлікт між світоглядом людини і особливостями, вимогами професійного середовища. У такій ситуації людина не деформується середовищем, а ламається нею: він розуміє, що він не може бути таким, як вважається «правильним» в його професійному колі, відчуває безпорадність у боротьбі з системою, впадає в депресію. Поступово знижується ефективність його праці аж до повного небажання працювати.

Головний фактор, що обумовлює синдром емоційного вигорання - наявність психологічно важкого контингенту, з яким доводиться мати справу професіоналу у сфері спілкування (важкі хворі, конфліктні покупці, «важкі» підлітки та ін.).

Вигорання полягає в накопиченні негативу, втоми, виникнення низької професійної самооцінки. Така людина націлена у своїй роботі виключно на результат, а не на процес (оскільки цей процес не доставляє йому ніякого задоволення). Він відчуває байдужість, емоційне виснаження, знемогу (людина не може віддаватися роботі так, як це було раніше). Поступово розвивається негативне ставлення до своїх колег і клієнтів. Знижується самооцінка - фахівець відчуває недостатній рівень власного професіоналізму.

Ця ломка може статися практично відразу ж після надходження на роботу - в разі, якщо професія була обрана зовсім невдало або ж проявитися через роки (піки припадають на 6-7 та 25-26 років трудового стажу) - коли у людини раптово «відкриваються очі» на те, чим віна все життя займалася.

Як уникнути професійного вигорання: рекомендації психологів.

Найголовніше - намагатися ставитися до роботи не так серйозно. Робота - це всього лише діяльність, яка не повинна заміщати справжнє життя.

Також важливо не втратити прагнення стати майстром своєї справи і постійно вдосконалюватися. Не забувайте спілкуватися не тільки з фахівцями своєї сфери; залишати роботу на роботі. Дозволяйте собі розслабитися; змінити роль (жінка-керівник - на робота, а вдома - це мама, дружина, дочка), навчитися правильно розподіляти свій час. Серйозність при організації особистого життя і легкість у відношенні до кар'єрного росту.

Будь-яка криза - це тривожний сигнал, але в той же час - можливість змінити ситуацію на краще. Можливо час переглянути своє ставлення до роботи. Як розібратися? Є проста вправа - розподілити свій час і сприйняття життя на 4 сфери: тіло, справа, спілкування і фантазії. Куди ви вкладаєте себе, свої зусилля і час найбільше? Оптимальне співвідношення по 25%. Якщо ж робота займає лідируюче положення - привід замислитися ...