Вам передзвонити?

Викличте лікаря додому

Дата народження
Зручний час прибуття
з
до

Запис на консультацію

Дата народження
Зручний час прибуття
з
до

Напишіть 
відгук

   

Класична гемороїдектомія — хірургічне лікування геморою

 
Счастний Володимир Михайлович

Счастний Володимир Михайлович

 
Лікар-хірург вищої категорії, судинний хірург, флеболог, проктолог, спеціаліст з бариатричної хірургії
Командна робота професіоналів — запорука виконання поставлених завдань і вияв поваги до проблеми нашого пацієнта

Класична гемороїдектомія — хірургічне лікування геморою

 
Повернутися до списку
Класична гемороїдектомія — хірургічне лікування геморою

Якщо проведене в повному обсязі консервативне лікування геморою не мало успіху, якщо хвороба прогресує і різко знижує працездатність хворого, з'являється постійне, під час кожної дефекації випадіння внутрішніх вузлів, то слід рекомендувати операцію.

За правильної поведінки лікаря й за ефективності консервативного лікування такі хворі починають «берегти» свій геморой. Невеликі кровотечі їм не нашкодять, а ретельно спосерігати за випорожненням і туалетом після дефекації ще нікому не завадило. Крім того, власне операція з приводу геморою для хворих похилого та старечого віку становить певну небезпеку: положення хворого на спині з піднятими до живота ногами, знижена регенеративна здатність до загоєння ран поблизу заднього проходу, можливість виникнення дизурії (порушення сечовипускання) після операції у чоловіків, досить часті гнійні ускладнення гемороїдектомії (парапроктит) та іноді — недостатність анального жому після простої дивульсії сфінктера.

Необхідно підкреслити, що часте, іноді майже без огляду на наслідки, виконання радикальної перев'язки гемороїдальних вузлів, та ще й за старими традиційними методиками, стосовно саме літніх чоловіків невиправдане.

Гемороїдектомія — " золотий стандарт лікування геморою IV стадії, а також при тромбозі випалих гемороїдальних вузлів. Гемороїдектомія також показана хворим на геморой III стадії за великих гемороїдальних вузлів. При цьому втручанні вирізають ділянку періанальної шкіри, анодерми і слизової прямої кишки, розташовану над гемороїдальних вузлом, який лігують і перетинають. Згодом відбувається фіксація слизової оболонки прямої кишки до прилеглих тканин. Втручання здійснюють протягом одного дня. Віддалені результати дуже хороші, рецидиви захворювання спостерігаються рідко. Крім традиційного скальпеля, гемороїдектомію можна виконувати з використанням електрокоагуляції та лазера. Для запобігання стенозу анального каналу і збереження чутливості між ранами, що утворюються після видалення гемороїдальних вузлів, залишають шкірно-слизові перемички. Ці рани можна вшивати (закрита гемороїдектомія) або залишати відкритими (відкрита гемороїдектомія). Вибір методики гемороїдектомії залежить від уподобань хірурга.

Для зменшення болю в ранньому післяопераційному періоді застосовують 0,2% нітрогліцериновий крем, він усуває спазм сфінктера прямої кишки. Призначають також анальгетики і сидячі ванни. Якщо поновилося сечовипускання, рекомендують багато рідини і проносні засоби, що збільшують об'єм кишкового вмісту. Це нормалізує випорожнення і запобігає запору. Контрольне пальцеве дослідження прямої кишки проводять через один і три тижні після операції для унеможливлення стенозу анального каналу.

Віддалені результати лікування

Не заперечуючи всієї важливості боротьби за зниження ранніх післяопераційних ускладнень гемороїдектомії, за якнайшвидшу трудову реабілітацію оперованих хворих, усе ж найважливішим є досягнення добрих віддалених результатів лікування. За геморою, як, мабуть, за жодної іншої хвороби, віддалені результати операції не тішать.

За 3-5 років після гемороїдектомії кровотечі, неприємні відчуття після дефекації можуть поновитися, а потім майже у третини оперованих знову спостерігається випадіння вузлів. З точки зору сучасної теорії патогенезу геморою це легко пояснити: велика частина анатомічного субстрату геморою, а саме кавернозна тканина при видаленні тільки найбільш внутрішніх вузлів залишається на місці, в їх ложах ву підслизовому шарі анального каналу, і тому за подальшого впливу несприятливих факторів, таких як запори, важке фізична навантаження тощо, за певний час вузли знову збільшуються і клінічно проявляються ознаки рецидиву геморою.