Вам передзвонити?

Викличте лікаря додому

Дата народження
Зручний час прибуття
з
до

Запис на консультацію

Дата народження
Зручний час прибуття
з
до

Напишіть 
відгук

   

Хвороби нирок

 
Чернов Юрій Євгенович

Чернов Юрій Євгенович

 
Лікар-уролог вищої категорії

Хвороби нирок

 
Повернутися до списку

Пієлонефрит — поєднане запалення нирки і ниркової балії. Найчастіше проявами є нездужання, субфебрильна температура, болі в поперековій області різного характеру і ступеня вираженості, але вони здебільшого не викликають обмеження рухів.

Первинний (або гематогенний) пієлонефрит ускладнює перебіг запальних захворювань інших органів (пневмонію, ангіну, остеомієліт тощо). Діагностика повинна бути своєчасна, а лікування повноцінне, тоді це не спричинить небажаних ускладнень у вигляді гнійного пієлонефриту, коли може знадобитися хірургічне лікування.

Вторинний хронічний пієлонефрит частіше ускладнює перебіг сечокам'яної хвороби, нефроптозу (опущення нирок); трапляється при кістах та вроджених аномаліях нирок у хворих на цукровий діабет, осіб похилого і старечого віку. Іноді пієлонефрит ускладнює перебіг вагітності. При цьому він може виявитися наслідком наявної патології нирок, що раніше не проявлялася, а й може розвинутися на тлі змін сечовидільної системи, що супроводжують перебіг вагітності.

У всіх випадках потрібні точний діагноз і своєчасне лікування.

Сечокам'яна хвороба

Навряд чи ще якесь захворювання має таке розмаїття клінічних проявів і стільки теорій, що пояснюють причину цього страждання. Відходження невеликого каменя з нирки і сечоводу часом викликає нестерпні болі, коли людина «ладна на стіну дертися». Але бувають пацієнти, у яких виростає камінь, заповнює всю порожнинну систему нирки і при цьому не турбує; це так звані «німі» камені. Між двома такими крайніми проявами існує безліч можливих варіантів перебігу цього захворювання, що визначається багатьма факторами:

  • спосіб життя пацієнта,
  • ступінь порушення обміну речовин,
  • особливості будови порожнинної системи нирки,
  • співвідношення розмірів конкременту і діаметру сечоводу,
  • склад і структура конкременту і т.д.

На багато запитань удається знайти відповідь при проведенні екскреторної урографії — рентгенологічного дослідження нирок із використанням рентгеноконтрастної речовини.

Важливо вчасно уточнити діагноз і продумати найефективніше лікування. Це може бути терапія з усунення каменів у вигляді водних навантажень на тлі спазмолітичних препаратів під контролем лікаря; за тривалого больового синдрому або тривалого стояння невеликого конкременту показано видалення каменя без операції за допомогою петлі через сечовий міхур. При великих каменях вирішують питання про їх дроблення або хірургічне видалення щадним методом.

Ми можемо вирішити ці питання дуже швидко і здебільшого амбулаторно.

Нефроптоз — підвищена рухомість нирок.

У нормі зв'язковий апарат забезпечує дихальну екскурсію нирок. Заведено вважати, що вона дорівнює висоті одного поперекового хребця.

Слабкість зв'язкового апарату, спричинена вродженою схильністю, фізичними перевантаженнями, інфекційними хворобами, гормональними змінами під час вагітності тощо, призводить до того, що при зміні горизонтального на вертикальне положення тіла людини нирка з підребер'я переміщається в поперекову, клубову або тазову область. При цьому відбувається натяг судин і нервів нирки, порушується відтік сечі. З'являються болі, місце яких часто важко встановити, можуть додатися запальні явища.

Остаточний діагноз базується на даних розпитування, огляду пацієнта та екскреторної урографії в положенні стоячи і лежачи. Це дозволяє з документальною точністю встановити ступінь рухомості нирок. Подальша тактика залежить від результатів обстеження: від обмеження фізичних навантажень і призначення лікувальної фізкультури — до хірургічного лікування, коли нирку фіксують у фізіологічному місці. Втручання проводять за мінімального доступу за відпрацьованою методикою з використанням унікального інструментарію під загальним знеболенням. При цьому косметичний дефект мінімальний, а ефективність — максимальна. Пацієнт перебуває в клініці 5-7 днів, після чого проводиться курс реабілітації в амбулаторних умовах. Його тривалість визначають індивідуально з урахуванням фізичної активності пацієнта.