Вам передзвонити?

Викличте лікаря додому

Дата народження
Зручний час прибуття
з
до

Запис на консультацію

Дата народження
Зручний час прибуття
з
до

Напишіть 
відгук

   

Конфлікти між дітьми

 
Конфлікти між дітьми
13 липень 2016

Чому діти сваряться? Сварки між дітьми засмучують батьків, а іноді просто дратують. У розумних масштабах конфлікти бувають корисними. По-перше, таким чином, діти дають вихід емоціям, а по-друге - вчаться взаємодіяти між собою.

Насправді, більшість дітей із задоволенням і азартом вступають в боротьбу. Вони змагаються за любов і увагу батьків, простір та іграшки. У маленьких дітей ще недостатньо розвинені соціальні навички вирішення конфліктів, тому сварки через дрібниці трапляються часто. Модель дитячих взаємин досить стійка і зберігається протягом декількох років. Покращення можна очікувати тільки після досягнення молодшою ​​дитиною підліткового віку. Саме в цей період вони починають сприймати один одного на рівних. Певні чинники можуть підвищувати частоту сутичок - якщо діти приблизно одного віку або однієї статі. До речі, згідно спостережень психологів, сестри сваряться частіше, ніж брати, оскільки жінки за своєю природою більш емоційно відкриті, ніж представники протилежної статі.

Хто винен?

Позиція дорослих є одним з ключових факторів, здатним нейтралізувати або ж, навпаки, розпалити конфлікт.

Перш ніж вирішувати конфлікти між своїми чадами, задумайтеся над власним ставленням до дітей. Хто з них більше отримує вашої уваги? Чи приймаєте ви чиюсь сторону під час конфлікту? Наскільки ви об'єктивно ставитеся до них обох? Наприклад, дитина своєю поведінкою може демонструвати не найкращі риси характеру свого біологічного батька, або ж бути зовні схожим на вашу маму, тому часом слід задуматися - кого в даний момент ви караєте: дитину або його батька, на якого він так схожий.

Забороняйте сварки на публіці, а також використання заборонених прийомів (взаємні образи, приниження, нецензурну лексику). Намагайтеся стати невидимим свідком конфлікту.

Алгоритм виходу з конфлікту

Для початку, заспокойте всіх. Важливо втрутитися до «точки кипіння». Гіперактивні діти добре заспокоюються після фізичних вправ. Попросіть їх присісти кілька разів або ж пострибати на місці. Спокійним малюкам краще дати можливість полежати на дивані або посидіти в тиші з улюбленою іграшкою. Якщо є потреба, розведіть дітей по різних кімнатах. І тільки коли вони спокійно зможуть говорити, прояснюйте почуття. Іноді малюкові достатньо, щоб образу визнали. Якщо він сам не може висловити свої почуття, допоможіть йому. «Ти засмутився, тому що сестра зламала іграшку?». Обійміть малюка і скажіть, що розумієте його. Будьте чуйними до переживання дітей. Може справжня причина конфлікту інша: сварка з однокласником чи погане самопочуття? Розберіться в ситуації, поговоривши з ним наодинці. Ваше розуміння емоційного стану дитини - хороша гарантія формування довірчих дружніх відносин.

Дайте кожній дитині висловитися. Спокійно, не перебиваючи, нехай кожен учасник конфлікту розповість своє бачення ситуації. Так діти зможуть дізнатися точку зору один одного. Після, самі коротко викладіть суть, уточнивши: чи правильно зрозуміли.

Зробіть дітей учасниками вирішення проблеми. Зверніться до них з питанням: які вони бачать шляхи вирішення? Якщо вже заварили кашу, нехай вчаться її розсьорбувати. Так ви зможете не тільки прищепити відповідальність за свої вчинки, а й змусити їх розбиратися в своїх проблемах і шукати вихід. Можете встановити будильник або ж сказати: у вас є, десять хвилин, щоб знайти кілька варіантів для виходу з даної ситуації. Залиште дітей наодинці один з одним. Нехай кожен з них озвучить своє рішення, а інший, в свою чергу може прийняти або відкинути його. І лише в тому випадку, коли немає позитивних результатів, виносьте обговорення на сімейну раду. Не залишайте ситуацію невирішеною.

Подивимося на проблему, з іншого боку. Охоплені відчуттям несправедливого ставлення, діти часто забувають думати: а що при цьому можуть відчувати інші. Запропонуйте їм на хвилинку помінятися між собою ролями. Запитайте: а як було твоїй сестрі / брату? Попросіть описати відчуття. Наскільки вони відповідають дійсності?

Ця проста вправа допоможе сформувати у дитини емпатію.