Вам передзвонити?

Викличте лікаря додому

Дата народження
Зручний час прибуття
з
до

Запис на консультацію

Дата народження
Зручний час прибуття
з
до

Напишіть 
відгук

   

Лігування латексними кільцями геморою

 
Счастний Володимир Михайлович

Счастний Володимир Михайлович

 
Лікар-хірург вищої категорії
Командна робота професіоналів — запорука виконання поставлених завдань і вияв поваги до проблеми нашого пацієнта

Лігування латексними кільцями геморою

 
Повернутися до списку

Нині дедалі більшого поширення серед колопроктологів набуває досить простий і ефективний амбулаторний метод лікування внутрішнього геморою — лігування гемороїдальних вузлів латексними кільцями.

Свого часу за кордоном було розроблено спеціальний пристрій, за допомогою якого на ніжку гемороїдального вузла накидають циркулярну лігатуру зі спеціальної латексної гуми. Після стиснення ніжки і припинення припливу крові до вузла він відторгається разом із лігатурою на другий-четвертий день після маніпуляції. У результаті поступового прорізування тканин еластичною лігатурою після відторгнення вузла утворюється кукса, покрита сполучною тканиною.

Лігування гемороїдальних вузлів роблять пацієнтам із другою-третьою стадією геморою. На першій стадії у зв'язку з недостатнім виявом гемороїдальних вузлів цю процедуру не проводять. Подекуди процедуру її можна робити на четвертій стадії захворювання, тобто коли вузли постійно випадають, але мають чіткі межі, без виражених зовнішніх гемороїдальних вузлів.

За відсутності чітких меж між зовнішніми і внутрішніми гемороїдальними вузлами проводити лігування вважають недоцільним. Відсутність меж між зовнішніми і внутрішніми гемороїдальними вузлами, як це буває за комбінованого геморою, ускладнює і обмежує накладення латексних лігатур. Протипоказанням для лігування внутрішніх гемороїдальних вузлів є запальні захворювання: тріщина анального каналу, хронічний парапроктит, проктит у фазі запалення.

Лігування гемороїдальних вузлів проводять у гінекологічному кріслі в положенні пацієнта на спині з притисненими до живота ногами або на лівому боці. У пряму кишку вводять аноскоп. Лівою рукою фіксують його так, щоб аноректальна лінія була прикрита краєм тубуса, а гемороїдальний вузол розташовувався в його просвіті.

Суть методики така. Через аноскоп до гемороїдального вузла, який виступає в просвіт аноскопу, підводять спеціальний вакуумний лігатор, приєднаний до відсмоктувача для створення від’ємного тиску. Ножною педаллю вмикають відсмоктувач і великим пальцем правої руки закривають отвір у лігаторі для створення від’ємного тиску в голівці інструмента. За рахунок від’ємного тиску гемороїдальний вузол втягується всередину головки. При досягненні від’ємного тиску 0,7-0,8 атмосфери за допомогою спускового механізму скидають латексне кільце на гемороїдальний вузол.

Застосовують еластичні кільця, виготовлені з натурального каучуку (латекс), із зовнішнім діаметром 5 мм і внутрішнім — 1 мм. Особливістю латексного кільця є добра еластичність і поступове стискання тканин із поетапним перетином ніжки гемороїдального вузла протягом 2-4 днів.

Процедуру лігування внутрішнього геморою, як правило, проводять за два, три (найчастіше) і більше сеансів. Найкраще за один сеанс робити лігування одного гемороїдального вузла.

Іноді може виникнути необхідність провести додатковім(повторні) лігування у разі досить великих гемороїдальних вузлів, розмір яких не дозволяє за один раз повністю захопити вузол головкою вакуумного лігатора. У такому разі повторне лігування гемороїдального вузла слід здійснити не раніше ніж за місяць.

Лігування гемороїдальних вузлів латексними кільцями дає змогу уникнути гемороїдектомії приблизно у 80% хворих га геморой.

У деяких випадках після проведення сеансу лігування у пацієнта може виникнути больовий синдром. Здебільшого сильний больовий синдром виникає після одночасного лігування трьох гемороїдальних вузлів і через накладання лігатури на ніжку гемороїдального вузла на рівні гребінцевої лінії, тобто в області заднього проходу, забезпеченою больовими рецепторами. Аби запобігти виникнення сильно вираженого больового синдрому, необхідно суворо дотримуватися правила поетапного лігування гемороїдальних вузлів з інтервалом між процедурами не менше 14-16 днів.

За різкого больового синдрому, що триває 1—2 години і не знімався ненаркотичними анальгетиками, хворим проводять повторну аноскопію, накладену лігатуру розсікають вузькими ножицями і видаляють.

За таких захворювань, як анальна тріщина та хронічний парапроктит, до їх лікування слід відмовитися від лігування. Приблизно в одному випадку з ста після лігування можливаректальна кровотеча, що вимагає екстрених заходів. Найчастіше така кровотеча виникає через неточний вибір показань до процедури лігування (виконання лігування при не досить виражених гемороїдальних вузлах, після чого маси гемороїдального вузла може виявитися недостатньо для утримання лігатури — під час напруження вона може зіскочити) або через недотримання пацієнтом медичних рекомендацій щодо обмеження фізичних навантажень, нормалізації випорожнення кишечника, харчування та гігієни.

Кровотеча може статися після випорожнення на перший день після процедури. Тому перед нею необхідно проводити підготовку товстої кишки так само ретельно, як і для гемороїдектомії, а попереджати хворих про небажаність випорожнення необхідно першого дня після маніпуляції.

Результати дозволяють вважати лігування латексними кільцями ефективним і радикальним методом лікування геморою.